Духовно-моральне виховання






















ВИХОВНА ГОДИНА «БЕЗ РОДИНИ НЕМАЄ ЛЮДИНИ»

«Без родини немає людини»
МЕТА:
  • Ознайомити присутніх із цікавими сторінками життя своїх пращурів, розповісти про сімейні традиції та реліквії. Прокоментувати родовідні дерева, герби та девізи родин. Розкрити моральні основи родини, визначити  зміст моральних вимого,що регулюють міжособистісні стосунки в сім‘ї, допомогти учням зрозуміти, у чому цінність родини для кожної людини.  Учити уникати конфліктів у стосунках з рідними, контролювати свої думки і вчинки.
  • Виховувати шанобливе ставлення до батьків, своїх пращурів, до звичаїв, традицій українського народу.
КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ:
  1. Родина.
  2. Моя сім’я.
  3. Герб та девіз родини.
  4. Родовідне дерево.
  1. Цікаві сторінки з життя моїх пращурів.
  2. Особисті  твори про свої родини.
  3. Гра «Уявний мікрофон»
  1. Вступне слово вчителя.
Від народження кожен із нас перебуває в оточенні своєї родини, яка турбується про нас, допомагає нам.  Людина сильна тоді, коли вона не самотня, коли її є кому підтримати, коли в неї є  сім’я.  Бо сімя  - це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від лиха і негоди, де знаходиш спокій і затишок.
  1. Асоціативний кущ.
  • Що таке родина?   Навіщо вона потрібна? Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте це слово?
Учитель. Родина, родинний дім – це ті стіни, які оберігають нас у мороз і холод від негоди, дають захист у літню спеку, затишок для душі, можливість відчути плече підтримки.
На світі білому єдине,
Як і Дніпровська течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я .
В щасливі і тяжкі години,
Куди б нам не стелився шлях,
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях
Господиня: Добрий день, шановна родино!  Я таки не помилилася, коли сказала «родина», бо гадаю, що сьогоднішнє свято – це єднання нас у велику родину.
Господар: Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі – у славній Україні. Тут корінь українського, що сягає сивої давнини.
Господиня: Все починається  від мами, її пісні, доброї казки, ніжної колискової.  І кожен несе в серці протягом усього життя цю любов. Кожен каже: «Найкраща мати – моя мати».
  1. Мамо! Немає милішого слова,
Ти ж бо життя і творіння основа,
Пензель, перо надихались тобою.
Вічна ти в пісні – з болем - любов’ю .
  1. Мамо, люба, мамо мила,
Звідки в тебе стільки сили,
Щоби усіх доглядати,
Одягати, годувати?
Приголубити, навчити,
Як та пташка цілий день!
Казку ввечері розкажеш,
А сама не скоро ляжеш,
Ще помиєш, прибереш…
Звідки сили ти береш?
  1. Руки ласкаві цілую.
Скільки в них випито сили:
Жали вони і косили,
Прали і тісто місили…
Скільки з них випито сили:
Руки красиві – цілую…
4.Здолала усе й заспівала дзвінко
Лиш ти, рідна мамо,
Вкраїнська жінко!
Зажинки святкуєш, мрій сієш барвінки
Лиш ти, рідна мамо, вкраїнська жінко!
  1. Ти вся у майбутнім,
Не прагнеш спочинку.
Лиш ти рідна мамо, вкраїнська жінко!
Тож слава хай лине
І гінко, і плинко.
Тобі, рідна мамо,вкраїнська жінко!
  1. О мамо! Мелодіями молодієш…
Надійно торкатись твого плеча.
Вже  стільки вдіяла…
Стільки ще вдієш!
Ти  гідна пісень.
І пісні – звучать!(«Два  колоьори»)
Господар: Дні дитинства – наче плин води.
Проліта дитинство, та у спадок
Зостається пісня,  повна згадок,
Пам'ять зостається назавжди.
  1. Ти всіх святіша, ненька!
  2. Моя ти, квіточко біленька,
Моя любове, де причал
Знайшли і радість і печаль,
Моя маленька, неозора, моя і втіха і опора, Моя весела і сумна, моя небесна і земна.
  1. Мати заходить у мир,
Буде ним дихати, жити,
Буде той мир боронити.
Мати – її Величність,
Злита із мук і щасть.
Мати усе їй дасть.
  1. Білий калач і суницю,
Мови казкову жар – птицю,
Пісню, крилате кохання –
Вічне і юне страждання
Господиня: Особливо ніжно і тепло хочеться привітати наших бабусь. Тому що всі ми починаємося з них, тому що наші бабусі – найкращі, най лагідніші, найніжніші.
  1. Дай бабусю, поцілую
Сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
Лоскотливий вітер срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій вночі шибі.
  1.  Люблю  Бога, тата й маму,
Люблю всю родину,
Люблю щиро нашу тиху
Рідную  хатину.
Нема на світі друга,
Як  отець і мати,
Та й милішої над рідну
Я не знаю хати.
Господар: Скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят,  – завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. І чим більша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше життя.
  1. Герби та девізи (4-5 учасників обґрунтовують свої герби та девізи).
Вчитель: А зараз ми перегортаємо наступну сторінку. Вашій увазі пропонуються сімейні герби .       (презентація «Герби родин»).
Слово герб – (від німецького “erbe” – спадщина) – емблема, усталений відповідно до законів геральдики відмітний  символічний знак (зображення), що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі тощо.
Головною частиною герба є щит.
У геральдиці використовуються 7 кольорів: два метали та п'ять емалей.
Спочатку було чотири кольори – червоний, синій, чорний і білий. А потім з'явилися зелений, жовтий і пурпуровий.
  1. Родовідне дерево.
Учитель: Вивчення свого роду за батьківською та материнською лінією – ознака цивілізованої родини. У давнину обов’язковим було знати свій родовід до п’ятого або навіть сьомого коліна. Кожній сім’ї потрібно вести Дерево Роду, яке допомагає пам’ятати всіх членів роду: і живих і померлих.
Господиня:Кожна людина повинна знати свій родовід,  пам’ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Треба вивчити «дерево свого роду». Що більший рід, то міцніше росте дерево,і у кожної гілочки чи коріння є своє ім’я. 
«Родина», «рід» – які слова святі!  Вони потрібні кожному в житті,    Бо всі ми з вами  - гілочки        На дереві, що вже стоїть віки.     Це дерево – наш славний родовід,  Це батько, мати, прадід твій і дід.
Батьки і діти, діти і батьки,     Нерозділиме  і одвічне коло.           Ми засіваємо житейське поле           І не на день минувший – на віки.
  1. Цікаві сторінки життя пращурів.
Учитель: За кожною особою в родовідному  дереві стояли цікаві історії, реальні події. (Розповідь про видатних людей свого роду, про цікаві історії з життя своїх пращурів).
Вчитель: У свій час відомий російський поет Олександр Пушкін писав: «Пишатися славою своїх предків не тільки можна, але й треба; неповага до неї є ганебна легковажність.» . Пам’ятайте про це,бережіть сімейні реліквії, сімейні альбоми, щоб потім, на схилі літ, передати своїм дітям. Бо знати свій родовід, зберігати про нього нетлінну пам'ять – означає любити свою Батьківщину.
  1. Декламування дітьми  поезій про родину, батьків. (Презентація власних віршів).
Вчитель : Вашій увазі пропонуються творчі роботи учнів про свої сім’ї.
  • Чим особливі ваші батьки? За що ви їх любите?                                                                  
  •   Продовжіть  речення: «Мої батьки найкращі, тому що…»
  1. Гра «Уявний мікрофон».  Коротко, одним реченням висловіть свою думку
  • Якою ви б хотіли бачити свою родину?
З усього в світі найдорожче -
Своя сім’я і власний рід,
Бо навіть предків рідних мощі
Оберігають нас від бід.
Вони уважно з того світу
(нема , повірте забуття)
Спостерігають, як їх діти
Ідуть дорогою життя.
Ми ще не завжди помічаєм,
Та у житті воно так є,
Коли ми добре пам’ятаєм
Родинне вогнище своє.
Якщо шануємо і множим
Свою сім’ю і родовід.
То передати дітям зможем
Цю шану в спадок – заповіт.
Бо без сім’ї  і свого роду
(такий закон Всевишній дав)
Немає нації, народу,
Немає жодної з держав.
Заключне слово вчителя : Намагайтеся бути лагідними, добрими уважними синами і дочками. Виявляйте любов і вдячність до тих людей, які дали вам життя, поставили на ноги, чиї дні і ночі були заповнені турботою про вас. Нехай у вашому царстві батьків і дітей передаються від покоління до покоління працелюбність і чесність, довіра і подяка, добрі звичаї та спомини про славні справи.
А зараз кожен може висловити свої враження від даного заходу. Чи змінилось щось у вашій свідомості, чи стали ви  більше розуміти своїх рідних, цінувати їх?              
 Як ви ставитесь до сімейних реліквій, традицій чи треба це зберігати?                                                                                  «Незакінчена  пропозиція»
  1.  «Із моєї родини мені хотілося б узяти в майбутню сім’ю…»
  2.  «Далеко від рідної домівки я буду згадувати…»
 Кодексу поведінки в родині
  • Не обманювати
  • Уміти прощати
  • Поважати інших
  • Жити у злагоді з самим собою та іншими людьми
  • Виявляти чуйність, співчуття
  • Бути толерантним, терпимо ставитися до поглядів інших
  • Ставити інтереси інших людей вище за власні
  • Уміти контролювати свої бажання та вчинки
  • Бути вірним та надійним
  • Бути відданим своїй родині, не зраджувати її
  • Бути гідним своєї родини.



Комментариев нет:

Отправить комментарий