Батьківська сторінка

Батьківські збори

Мета:поповнити  знання батьків проособливості  вікової психології  підлітків; розширювати психолого-педагогічний світогляд батьків щодо виховання підлітків;формувати емоційно-позитивне ставлення до дітей;налагоджувати тісний контакт і взаєморозуміння між батьками та вчителями.

Форма: практичне заняття з елементами тренінгу.

Обладнання та матеріали: ручки, маркери, бланки анкет, проектор; написані учнями листи на тему: “Прислухайся до мене, я- підліток !”, бланки відповідей учнів на анкету "Ти і твоя родина".

Хід заняття

І. Виступ класного керівника.

Шановні батьки! Уявімо собі таку ситуацію. Засадили ми ділянку землі, скажімо, помідорами чи картоплею. Однаково на всій площі підготували грунт, удобрили, розпушили землю, випололи бур’ян. І що маємо в результаті? Чи всі кущі дали однаковий урожай? Ні. Одні виросли більші й плід дали добірніший, ніж інші, а деякі й зовсім не вродили. У чому річ? А може, не кожній рослинці треба було всього однаково й порівну?

Наша з вами мета куди вища, і завдання  значно складніші: сформувати з кожної дитини особистість відповідно до нашого ідеалу. Підкреслюю: з кожної! Бо якщо на ділянці кілька кущів не дали очікуваного плоду, то це не велика біда: недобір компенсують більш урожайні. А для нас такої компенсації не може бути, кожна дитина має стати Людиною, залишити добрий слід на землі. Щоб цього досягти, кожна дитина має отримати потрібну їй частку нашої уваги, мудрості, доброти, ласки й вимогливості, поради й допомоги. Кожна дитина - це, передусім, душа, це маленький світ зі своїми особливостями. І його, цей світ, треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити, але, не дай Боже, зашкодити. Класному керівнику, як і вчителям-предметникам, найперше треба добре вивчити ваших дітей. Це запорука успіхів у нашій роботі. Але для глибокого вивчення потрібен час. А перед вашими дітьми вже стоять завдання, які треба розв’язувати  негайно і щодня. І не дивно, що деякі з них уже відчули певні труднощі.Крім індивідуальних особливостей кожного школяра, потрібно враховувати й вікову психологію.  Ваші діти зараз знаходяться у віці, який називають підлітковим,  перехідним, критичним. Це дуже відповідальний період у становленні особистості людини, а для батьків і вихователів — чи не найбільш складний.

Саме в цьому віці відбувається перехід від дитинства до отроцтва та юності,  зміни у фізичному, психічному й соціальному відношеннях.

В. Сухомлинський назвав цей період другим народженням людини. “Першого разу народжується жива істота, другого разу — громадянин, активна, мисляча, діюча особистість, що бачить уже не тільки навколишній світ, а й саму себе. Першого разу людина заявляє про себе криком: “Ось я, дбайте, турбуйтесь, не забувайте про мене ні на хвилину, бережіть, сидіть, затамувавши подих, біля моєї колиски”. Удруге народившись, людина заявляє про себе зовсім інакше: “Не опікайте мене, не ходіть за мною, не зв’язуйте кожен мій крок, не сповивайте мене пелюшками нагляду й недовір’я… Я самостійна людина. Я не хочу, щоб мене водили за руку”.

У цей час яскраво виявляються прагнення до самостійності й властивих дорослим формам  поведінки. Стосунки з дорослими, зокрема з батьками й педагогами, стають складнішими, особливо, коли старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини.

Тема нашої зустрічі: “Прислухайся до мене, я – підліток!” (Слайд 1). Мета: поповнити  знання батьків проособливості  вікової психології  підлітків; розширювати психолого-педагогічний світогляд батьків щодовиховання підлітків;формувати емоційно-позитивне ставлення додітей;налагоджувати тісний контакт і взаєморозуміння між батьками та вчителями. (Слайд 2)

\

Слайд 1

Слайд 2

ІІ. Робота в групах. Схарактеризуємо фізіологічні та психологічні зміни, що відбуваються у ваших дітей. І група –фізіологічні зміни(зовнішні), ІІ група – психологічні зміни (внутрішні). Завдання: з поданих характеристик вибрати необхідне.

Завдання для І групи.

Непропорційність частин тіла,  стрункість, пропорційність тіла,  видовженість фігури,  не координованість рухів, збільшення  рук, ніг; збільшення статевих органів; правильна постава, плавність рухів.

Завдання для ІІ групи.

Врівноваженість, вразливість, бунтарство, спокій, незалежність, дратівливість, надмірна образливість, нестриманість, витримка, поміркованість, самостійність, неслухняність, дисципліна.

Виступи батьків.

Підсумок класного керівника

Слайд 3

Підлітковий вік починається з 10 – 11 років і триває аж до 18. Це період бурхливих змін.  Можуть спостерігатись такі явища, як: непропорційність частин тіла, видовженість фігури, певна не координованість рухів тощо.

Інколи у підлітків виникає так звана диспропорція розвитку, яка виникає через невідповідність між надмірно швидкими темпами росту тіла й дещо повільнішим розвитком дихальної та серцево-судинною систем. Це зумовлює стан тимчасового малокров’я і гіпоксії мозку. Може знаходити вияв у підвищеній втомлюваності, відчутті виснаженості, зниженні працездатності.

 У цей час під впливом інтенсивного функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється в підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості. Але цього може не бути, якщо дорослі виявляють чуйність, тактовність і турботу. Для нас цей період дуже важкий. У цей час проявляється прагнення до самостійності та властивих дорослим форм поведінки. Стосунки з дорослими стають складнішими. Нерозуміння змін, що відбуваються з дітьми, призводить до прояву негативізму, неслухняності. Якщо тиск з боку дорослих посилюється, це, відповідно, збільшує опір підлітка.

Визначають різні напрямки поведінки підлітка з дорослими:

1. Заперечення та негативна реакція, часом навіть неадекватно надмірна до будь-яких спроб дорослих ставитись до нього, як до дитини.

2. Бравада, гіпердемонстрація перед оточуючими – ознака власної дорослості, своїх можливостей.

3. Пошук нових стосунків із дорослими на рівних, за принципом «дорослий – дорослий».

Слайд 4

ІІІ. Виступ  соціального  педагога.

Вітаю вас, шановні батьки, у нашій шкільній родині. Дякую за те, що змогли відкласти усі свої справи й прийти на нашу зустріч. Ваш прихід є свідченням того, що вам не байдужа доля ваших дітей.

     Ви – люди  різної освіти, різного характеру, різних поглядів на життя, різної долі, але є одне, що об’єднує вас, – це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалося».

    Думаю, що ви неодноразово чули вислів «Діти – наші квіти».

Слайд № 5

Дбайливий садівник знає наперед, яка квітка виросте з того чи іншого насіння, а от батьки, на жаль, не можуть цього знати. Зате ви можете мріяти про майбутнє своїх дітей і створювати відповідні умови для їх здійснення. Які ж мрії кожного з вас стосовно ваших дітей? Про це ми зараз і дізнаємось.

Але спочатку ознайомтеся з листами на тему «Прислухайся до мене, я – підліток» та анкетами «Ти і твоя родина», які написали ваші діти перед батьківськими зборами.

(Ознайомлення батьків з листами та анкетами).

Пубертат (підлітковий вік) один з найскладніших і найвідповідальніших періодів становлення і розвитку психіки людини. Це вік допитливого розуму, тому потрібно постійно цікавитися, куди саме спрямовує свою цікавість ваша дитина. Статевий розвиток пробуджує цікавість протилежною статтю, перше кохання тощо.У підлітковому віці зростає значення дружби й міжособистісних стосунків у колективі однолітків. Тому потрібен обов’язковий контроль з боку батьків компаній, у яких проводить час їхня дитина.Підліток часто ставить собі запитання: “Я – дитина, чи дорослий?” і сам вирішує зарахувати себе до дорослих. Але обов’язковою умовою є визнання батьками його, як дорослого. В іншому випадку може виникнути протест: неадекватна поведінка, епатажний зовнішній вигляд, вживання наркотиків тощо. Вони не стали ще дорослими, але вже й не діти. До них треба ставитися з делікатністю, бути розважливим,  заспокоювати їх, не принижувати!

Юнак у цей хоче бути самостійним, йому властива раптова зміна поведінки – тікає від молодших і старших і залишається з тим, хто його розуміє. Він часто помиляється й нічого не може пояснити. А дівчинка хоче, щоб на неї звернули увагу. Діти у цей період відчувають себе приниженими, зайвими.

Дівчинка дуже хоче бути гарною, привабливою, і коли на неї не звертають уваги, це трагедія, а хлопчик, коли його ігнорують, стає агресивним або дуже замкненим. Дівчатка швидше проходять цей період і стають ніби на 2 роки старшими від хлопчиків.

Для дітей цього віку важливі ідеали, приятелі, авторитети.  Тому їм потрібно пропонувати нові речі. А їхню працю треба визнати, похвалити.

Тестування батьків. Мета: провести самооцінку спілкування батьків з дітьми – підлітками

(Батькам пропонується відповісти на запитання анкети).

• Анкета для батьків «Дитина у нашій родині»:

• Із ким у родині найбільш дружня ваша дитина?
• Кому з рідних довіряє дитина свої таємниці?
• Чи все ви знаєте про свою дитину?
• Чи розумієте ви свою дитину?
• Чи завжди ви поводитесь з дитиною справедливо?
• Якщо дитині погано, кому вона довіряє свої почуття?
• До кого звернеться ваша дитина, якщо потрапить у біду?

Після заповнення батьками анкети класний керівник пропонує їм звірити свої відповіді з відповідями дітей в анкеті «Ти і твоя родина».

Шановні батьки, послухайте притчу й скажіть, чи виникають у вас труднощі в спілкуванні з дітьми ?

Слайд 6

ПРИТЧА ПРО БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ

Одного разу до мудреця прийшов чоловік.

-Допоможи, будь ласка! Мені так погано! Моя дочка зовсім не розуміє мене. Вона не чує моїх слів, вона не розмовляє зі мною. Навіщо їй тоді голова, вуха, язик? Вона жорстока. Навіщо тоді їй серце?

Мудрець сказав:

- Коли повернешся додому,  намалюй такий портрет своєї доньки, якою ти її бачиш, і віддай мовчки їй.

Наступного дня розгніваний чоловік знов прийшов до мудреця й закричав:

- Навіщо ти примусив мене вчинити таку дурницю? Було погано, а стало ще гірше! Донька повернула мені малюнок, сповнена гнівом.

- А що вона сказала тобі? – запитав мудрець.

- Вона вигукнула: «Навіщо ти мені це приніс? Хіба тобі недостатньо

дзеркала?!»

(Відповіді батьків)

• Тестування батьків.

Батькам пропонується міні-тест «Спілкування дітей і батьків».

Уважно роздивіться запропоновані мімічні вирази обличчя й дайте відповіді на запитання.

• 3 яким обличчям ви найчастіше спілкуєтесь з дитиною?
• 3 яким обличчям найчастіше спілкується з вами дитина?
• Яким, на вашу думку, має бути вираз обличчя вашої дитини під час спілкування із вами?

Слайд 7

Соціальний педагог аналізує відповіді батьків і дає практичні поради щодо спілкування з підлітками.

Пам’ятка для батьків «Правила спілкування з підлітками»

• Дайте дитині свободу
• Жодних нотацій
• Ідіть на компроміс
• Поступається розумніший
• Не слід ображати
• Будьте  впевненими

Слайд 8

Підсумки зборів.

ПОБАЖАННЯ БАТЬКАМ

    Пам'ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям! І наостанок нагадаю вам, шановні батьки, слова відомого американського педіатра Бенджаміна Спока: «Любіть вашу дитину такою, якою вона є, і забудьте про риси, яких у неї немає".

Слайд 9

Результат виховання залежить не від ступеня суворості чи поблажливості, а від ваших почуттів до дитини й від тих життєвих принципів, які ви прищеплюєте їй.

Анкета для батьків №1 «Дитина у нашій родині»:                         

• Із ким у родині найбільш дружня ваша дитина?

____________________________________

• Кому з рідних довіряє дитина свої таємниці?

________________________________

• Чи все ви знаєте про свою дитину?

______________________________

• Чи розумієте ви свою дитину?

________________________________

• Чи завжди ви поводитесь з дитиною справедливо?

_________________________________

• Якщо дитині погано, кому вона довіряє свої почуття?

____________________________________

• До кого звернеться ваша дитина, якщо потрапить у біду?

Поради батькам.

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За десять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.

Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школі умови вимагають кращого, а рівень оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..

Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.

Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.

При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.

Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.

Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.

Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.

Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.

На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.

Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.

Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.